29. Правове регулювання договорів про міжнародні перевезення вантажів.

Перевезення вантажів - діяльність, пов’язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Суб’єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Перевезення вантажів можуть здійснювати: вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту. Постійне зростання обсягу небезпечних вантажів, що перевозяться різними видами транспорту, призвело до прийняття розроблених в рамках ООН Конвенцій, які регулюють відповідальність за втрату, пошкодження або затримання вантажів. Зокрема Женевська конвенція, 1990р. поширює свої норми на перевезення небезпечних вантажів. Норми Женевської Конвенції 1990р. застосовують для відшкодування шкоди заподіяної на території держави-учасниці, а також для відвернення чи зменшення такої шкоди. В Женевській Кон. детально регламентовано умови відповідальності перевізника, підстави обмеження циєї відповідальності та звільнення від неї. Норми ЖК регулюють також питання обов’язково страхування чи надання фінансових гарантій для забезпечення відповідальності перевізника. Парижська Конвенція про відповідальність перед третіми особами у сфері ядерної енергії 1960р. або Віденська Конвенція про цивільну відповідальність за ядерну шкоду 1963р. застосовується якщо при перевезенні заподіяна шкода радіактивною речовиною. Віденська Кон. 1991р. «Про відповідальність операторів транспортних терміналів у міжнародній торгівлі» регламентує правовий статус оператора транспортного терміналу. Ним вважається особа яка виконуючи свою роботу зобов’язується прийняти вантаж та забезпечити транспортні послуги стосовно нього в тому районі де оператор контролює. Норми цієї Конв. застосовують до транспортних послуг що мають місце при перевезеннях, збережені, складуванні, навантаженні, розвантаженні, розміщенні вантажу. По Конв. оператор відповідає за вантаж з моменту його прийняття до моменту його передачі правомочній особі. Конвенція передбачає підстави відповідальності оператора за шкоду що стала результатом втрати чи пошкодження вантажу, а також затримання його видачі. Також при перевезенні використовують правила Інкотермс.

<< | >>

↑

Источник: Шпаргалки.com. Питання до іспиту з дисципліни " Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності”. 2016

Еще по теме 29. Правове регулювання договорів про міжнародні перевезення вантажів.:

- Бизнес-планирование - Бюджетна система України - Бюджетная система России - ВЭД Р. Беларусь - ВЭД России - Государственное регулирование экономики в зарубежных странах - Государственное регулирование экономики в России - Державне регулювання економіки в Україні - ЗЕД України - Инвестиции - Инновации - Институциональная экономика - Информационные технологии в экономике - История экономики - Контроль и ревизия - Лизинг - Логистика - Макроэкономика - Микроэкономика - Мировая экономика - Муніципальне та державне управління в Україні - Налоги РФ - Общие вопросы экономики - Организация производства - Отраслевая экономика - Оценочная деятельность - Податки України - Политэкономия - Теория и история экономических учений - Философия экономики - Ценообразование - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика предприятия - Экономика природопользования - Экономика труда -

- Аудит - Банковское дело - Бухгалтерский учет - География - Деловое общение - Журанлистика - Информатика, вычислительная техника и управление - История - Маркетинг - Математика - Медицина - Менеджмент - Общеобразовательные дисциплины - Педагогика - Политология - Право зарубежных стран - Право Р. Беларусь - Право России - Право України - Психология - Реклама, PR - Технические науки - Физика - Философия - Финансы - Экономика - Юриспруденция - Языкозание -