АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ НА МОРСЬКОМУ ТРАНСПОРТІ
■ ■ Поняття адміністративних правопорушень на морському транспорті, їх ознаки та особливості. ■ Види адміністративних правопорушень на морському транспорті, передбачені КУпАП. ■ Суб’єкти адміністративних правопорушень на морському транспорті. ■ Відповідальність за правопорушення на морському транспорті. ■ Органи, уповноважені на провадження в справах про адміністративні правопорушення на морському транспорті. Особливістю застосування інституту адміністративної відповідальності в морській транспортній сфері є те, що диспозиції багатьох правових норм, як і в кримінальному праві, є банкетними, тому при їх застосуванні необхідно звертатися до різних положень та джерел технічного характеру, до змісту окремих технічних норм, які встановлюють правила експлуатації та користування тими чи іншими видами транспорту. Інколи в цій сфері діють і змішані, так звані техніко-юридичні норми. На відміну від Кримінального кодексу України, в процесі кодифікації адміністративного законодавства відпрацьована чітка система транспортних проступків. Відповідальність за них передбачена у главі десятій Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) «Адміністративні правопорушення на транспорті, у галузі дорожнього господарства і зв’язку». Адміністративним правопорушенням (провиною) визнається діяння, що посягає на державний чи суспільний порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, протиправна, винна (навмисна чи необережна) дія чи бездіяльність, за яку законодавством передбачена адміністративна відповідальність. На морському транспорті суспільна небезпека адміністративних правопорушень виявляється особливо чітко. Шкідливий вплив їх на суспільні відносини тут має різний прояв. З цього погляду можна виділити три основні групи адміністративних провин. Першу групу утворюють адміністративні провини, які безпосередньо тягнуть шкідливі наслідки, суть яких полягає у заподіянні матеріального збитку державі, наприклад, у виді дрібного хуліганства. Такі проступки відволікають працівників транспорту від виконання ними своїх обов’язків, негативно впливаючи на умови обслуговування суден та пасажирів. Другу групу складають адміністративні провини, які безпосередньо не тягнуть шкідливих наслідків, але створюють реальну загрозу і можливість їх настання. Це, наприклад, невиконання правил, що забезпечують безпеку пасажирів при прямуванні на морських суднах та ін. У результаті таких дій ще не настають шкідливі наслідки, але можуть настати. Третю групу утворюють адміністративні провини, що поєднують у собі ознаки провин першої і другої груп - і шкідливі, і небезпечні. Таким чином, суспільна небезпека адміністративних провин на транспорті має різний і, разом з тим, явний прояв. При розмежуванні цих видів правопорушень необхідно враховувати дві обставини: тяжкість наслідків, що наступили, і те, що значна частина адміністративних провин створює тільки реальну загрозу їхнього настання. Правопорушення того самого виду можуть бути й адміністративною провиною, і злочином, якщо діяння спричинило тяжкі наслідки. Так, порушення діючих на транспорті правил щодо охорони порядку і безпеки руху, що призвело до загибелі людей, визнається злочином. Якщо порушення цих правил не спричинило наслідків, зазначених у Кримінальному кодексі України, то воно є адміністративною провиною. В майбутньому з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо запровадження інституту кримінальних проступків» та з урахуванням положень Концепції реформування кримінальної юстиції та відповідної практики Європейського Суду з прав людини в «справах про кримінальне обвинувачення», критеріями для визнання адміністративних правопорушень кримінальними проступками будуть: ступінь небезпеки для суспільних відносин, вид стягнення. Стягненнями, які свідчать про кримінально-правовий характер проступків, стануть: конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім предметом, та грошей, одержаних внаслідок вчинення проступку, а також майна, нажитого шляхом використання майна, одержаного внаслідок вчинення проступку; громадські роботи; короткостроковий арешт. Родовим об’єктом адміністративних проступків на транспорті виступають суспільні відносини, що складаються в процесі експлуатації та користування різними видами транспорту, а також у галузі портового господарства. Ці проступки посягають на нормальну роботу транспорту, безпеку руху, загрожують життю та здоров’ю людей, спричиняють матеріальну шкоду. З об’єктивного боку адміністративні правопорушення на транспорті характеризуються можливістю здійснюватися як шляхом протиправних дій (наприклад, керування суднами особами, що знаходяться в стані сп’яніння - ст. ст. 130 КУпАП), так і шляхом бездіяльності. Окремі протиправні прояви цієї групи правопорушень можуть характеризуватися повторністю (наприклад, повторне протягом року керування транспортним засобом з підробленим номерним знаком або без номерного знаку - ч. V. ст. 121). Більшість транспортних проступків утворюють формальні склади, деякі з них характеризуються матеріальними складами (наприклад, пошкодження внутрішнього обладнання суден - ст. 110 КУпАП). При кваліфікації транспортних правопорушень із матеріальними складами необхідно встановлювати причинний зв’язок між протиправними діяннями і наслідками, що наступили (наприклад, порушення правил руху). Із суб’єктивного боку, адміністративні правопорушення на транспорті характеризуються як умисною виною, так і виною у формі необережності. Причому, намір буває, як правило, побічним. Тільки незначна частина цих проступків вчиняється умисно. У більшості випадків транспортні проступки вчиняються з необережності, тобто коли особа передбачала можливість настання шкідливих наслідків своїх протиправних дій, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити. Ця форма вини характеризується відсутністю належної уваги та обережності. Суб’єктами даної групи адміністративних правопорушень є фізичні деліктоздатні особи (громадяни України, іноземці і особи без громадянства) 16-річного віку. Серед них необхідно виділити так званих спеціальних суб’єктів: власників транспортних засобів та осіб, які ними керують; судноводіїв; службових осіб, відповідальних за технічний стан та експлуатацію транспортних засобів, організацію руху та технічний стан шляхів, шляхових споруд, баз для стоянки маломірних суден; неповнолітніх від 16 до 18 років; військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складів органів внутрішніх справ. Класифікувати адміністративні правопорушення можна за такими критеріями: - за місцем вчинення правопорушення: правопорушення, які трапилися безпосередньо на транспортному засобі; правопорушення на маломірних судах; з приводу утримання місць стоянки засобів водного транспорту; - за родовим об’єктом правопорушення: проти власності (пошкодження майна, яке належить судновласнику, або створення ситуацій, які можуть призвести до погрози такого пошкодження, наприклад, куріння у невстановлених місцях, проти безпеки життєдіяльності пасажирів та персоналу суден шляхом порушення правил пожежної безпеки, порушення встановленого порядку утримання суден, що може призвести до пошкодження власності); проти навколишнього середовища (порушення правил охорони водних ресурсів, порушення вимог щодо охорони територіальних і внутрішніх морських вод від забруднення і засмічення, порушення правил водокористування, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, невиконання обов’язків щодо реєстрації в суднових документах операцій із шкідливими речовинами і сумішами); - за характером правопорушення: порушення правил безпеки експлуатації суден різних видів водного транспортного засобу; правил реєстрації суден; правил випуску суден в плавання (правил лоцманського супроводу; санітарних правил; щодо складу екіпажу суден та ін.); правил керування транспортним засобом; правил користування засобами морського транспорту; правил охорони порядку і безпеки руху; порушення встановленого порядку контролю за здійсненням правил проходження транспортними засобами екваторіальних територій та виходу у відкрите плавання; - за суб’єктом здійснення правопорушення: правопорушення, склад яких орієнтовано на скоєння їх фізичними особами (наприклад, пасажирами суден) і правопорушення, суб’єктами яких можуть бути юридичні особи. Фізичні особи поділяються на громадян України, іноземців і осіб без громадянства. У разі вчинення транспортних проступків неповнолітніми від 16 до 18 років (ст. 121-127, ч. І-ІІ ст. 130 КУ- пАП), вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. Але у відповідності до ст. 24/1 КУпАП до неповнолітніх можуть бути застосовані: а) зобов’язання публічно або в іншій формі просити вибачення у потерпілого; б) попередження; в) догана чи сувора догана; г) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх заміняють, або під нагляд педагогічному чи трудовому колективу за їх згоди, а також окремим громадянам на їх прохання. Правопорушення, що стосуються посадових осіб та службових осіб, які здійснюють процедури технічної експлуатації суден та контролю за правильністю складання відправної та реєстраційної документації (посадові особи, до службових обов’язків яких входить дотримання і забезпечення встановлених правил, за порушення останніх несуть підвищену адміністративну відповідальність). Згідно зі ст.12 КпАП, військовослужбовці та особи рядового і начальницького складів органів внутрішніх справ за скоєння транспортних проступків несуть відповідальність за дисциплінарними статутами. Виключенням є порушення або невиконання норм і стандартів стосовно забезпечення безпеки дорожнього руху, невиконання приписів про усунення порушень таких правил, норм і стандартів (ст. 128/1 КпАП), коли вони несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. У деяких випадках відповідно до ст. 21 КпАП, особи, що скоїли транспортні проступки (ч. І ст. 129, ч. І—ІІ ст. 130 КпАП), можуть бути звільнені від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд товариського суду, громадської організації чи трудового колективу, якщо з урахуванням характеру скоєння правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосовувати міру громадського впливу. Серед адміністративних стягнень, передбачених за скоєння транспортних проступків, застосовується попередження, штраф, позбавлення права керування транспортними засобами від трьох до шести місяців (ч. І ст. 122-1, ст. 124, ч. І ст. 132 КУпАП); від шести місяців до одного року (ч. ІІ ст. 122-1, ч. ІІІ ст. 123 КУпАП); до одного року (ч. ІІ-ІІІ ст. 116, ч. ІѴ ст. 122 КУпАП); від одного до двох років (ч. І ст. 130 КУпАП); від одного до трьох років (ст. 122-2, ч. ІІІ ст. 130, ч. І ст. 131 К УпАП); від двох до трьох років (ч. ІІ ст. 130 КУпАП). В окремих випадках можуть бути застосовані оплатне вилучення транспортних засобів (ч. V ст. 121, ч. ІІ ст. 130 КпАП) та конфіскація предметів (ч. ІІІ ст. 133, ч. ІІ ст. 111-2 КпАП). Згідно зі ст. 225 КУпАП, органи морського й річкового транспорту розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: - про порушення правил з охорони порядку і безпеки руху на морському транспорті; - правил користування засобами морського транспорту, правил по охороні порядку і безпеки руху на річковому транспорті і маломірних суднах; - правил випуску судна в плавання або допуск до керування судном осіб, які не мають відповідного документа; - правил, що забезпечують безпеку експлуатації суден на внутрішніх водних шляхах; - правил реєстрації торговельних суден, правил користування річковими і маломірними суднами; - правил утримання баз (споруд) для стоянки маломірних суден; - правил пожежної безпеки на морському і річковому транспорті; - допуск до керування річковим або маломірним судном осіб, які перебувають у стані сп’яніння; - передачу керування судном особі, яка перебуває у стані сп’яніння, керування річковими або маломірними суднами судноводіями у стані сп’яніння, у тому числі вчинене особами, які не мають права керування плавучими засобами; - ухилення від проходження огляду на стан сп’яніння, порушення правил перевезення небезпечних речовин або предметів на морському і річковому транспорті; - перевезення ручного багажу понад установлені норми на морському і річковому транспорті, безквитковий проїзд на суднах водного транспорту; - порушення правил, спрямованих на забезпечення збереження вантажів на морському і річковому транспорті; - невиконання законних вимог посадових осіб органів морського і річкового транспорту (статті 114, 115, 116, 116-1, 116-2, 116-3, 117, 118, частина перша статті 120, частина третя статті 129, частини п’ята і шоста статті 130, частина друга статті 133, частина перша статті 134, абзац десятий статті 135, статті 136 і 188-15 КУпАП). На морському транспорті коло суб’єктів адміністративних порушень визначається в залежності від характеру й умов здійснення правопорушення. За цими підставами суб’єктів адміністративних правопорушень на морському транспорті умовно можна підрозділити на такі групи: а) загальні суб’єкти (особи, які не є працівниками морського транспорту: громадяни, іноземці, особи без громадянства); б) спеціальні суб’єкти (працівники морського транспорту); г) юридичні особи. Працівники транспорту можуть притягатися або до адміністративної відповідальності нарівні з громадянами, або до дисциплінарної, або до обох видів відповідальності одночасно. Порушення, допущені працівниками транспорту не під час виконання службових обов’язків, є адміністративними провинами. У цих випадках дисциплінарна відповідальність виключається (як приклад такого випадку порушення можна назвати проведення без належного дозволу водолазних робіт у портових водах). Різна державно-правова оцінка тих самих діянь працівників транспорту пояснюється тим, що цими діяннями вони в одному випадку порушують службову дисципліну, а в іншому - загальний правопорядок, що охороняється мірами адміністративної відповідальності. Держава покладає на конкретних посадових осіб підприємств і установ транспорту обов’язок по забезпеченню дотримання правил, спрямованих на створення безпечних умов праці робітників та службовців, охорону здоров’я і життя громадян, які користаються послугами морського транспорту, умов збереження майна. Невиконання цього обов’язку визнається одночасно дисциплінарним і адміністративним правопорушенням (прикладом такого правопорушення може служити невиконання відповідними посадовими особами підприємств і установ морського транспорту покладених на них обов’язків по забезпеченню дотримання правил техніки безпеки, протипожежних, протиепідемічних, санітарно-гігієнічних і інших правил). При цьому посадові особи несуть адміністративну відповідальність не тільки за свої дії, але і за діяльність підпорядкованих їм по службі осіб, що порушили визначені правила, забезпечення виконання яких на підприємстві чи в установі входить до обов’язку посадової особи. Юридичні особи (підприємства, організації морського транспорту) несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. Наприклад: Господарський кодекс України (глава 27 адміністративно-господарські санкції); за шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу ст. 22-26 Закону України «Про виключну (морську) економічну зону України» передбачають адміністративну відповідальність юридичних осіб за: - незаконну промислову діяльність (ст. 22): «Незаконна розвідка чи розробка природних ресурсів виключної (морської) економічної зони України, а так само створення штучних островів, будівництво установок і споруд, встановлення навколо них зон безпеки без дозволу спеціально уповноваженого органу України - тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот сорока до тисячі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію засобів і знарядь, із застосуванням яких вчинено порушення. Ті ж дії, якщо вони вчинені повторно протягом року або призвели до аварії, загибелі суден, втрати майна чи значного забруднення морського середовища,- тягнуть за собою накладення штрафу від тисячі чотирьохсот до чотирьох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією засобів і знарядь, із застосуванням яких вчинено порушення, або без такої». - забруднення морського середовища (ст. 26): «Незаконне забруднення будь-яким способом морського середовища виключної (морської) економічної зони України речовинами, шкідливими для здоров’я людей або живих ресурсів моря, чи іншими відходами, матеріалами і предметами, які можуть завдавати шкоду або створити перешкоди для правомірної діяльності на морі, а так само інше порушення правил запобігання забрудненню морського середовища - тягне за собою накладення штрафу від шестисот шістдесяти до тисячі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян чи конфіскацію морського, повітряного судна або споруди, з якої вчинено забруднення. Ті ж дії, якщо вони вчинені повторно протягом року або завдали шкоду здоров’ю людей, живим ресурсам моря, зонам відпочинку чи створили серйозні перешкоди для правомірної діяльності на морі, - тягнуть за собою накладення штрафу від тисячі чотирьохсот до шести тисяч шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією морського, повітряного судна або споруди, з якої вчинено забруднення, або без такої». Справи про адміністративні правопорушення де суб’єктом виступає юридична особа розглядають органи державної влади або органи місцевого самоврядування, наприклад, правопорушення за ст. 22-26 України «Про виключну (морську) економічну зону України»,) надано право розглядати: - посадовим особам, уповноваженим на те центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища (Державна екологічна інспекція України, яка підпорядкована Мінекоресурсів) - органам Морської охорони Державної прикордонної служби України в особі командира (начальника) судна, яким виявлено порушення і проведено затримання порушника; - районними (міськими) судами залежно від виду правопорушення. Розглядати справи про адміністративні правопорушення щодо правопорушників - фізичних осіб і накладати адміністративні стягнення від імені органів морського транспорту мають право: керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (Укрмор- річінспекція) та його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (міжрегіональні управління і відділи Укрморрічінспекції) та його заступники, капітан морського порту, капітан судна, начальник морського вокзалу та його заступники, судді міських судів. Зокрема, від імені органів морського і річкового транспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: 1) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 114 (Порушення правил по охороні порядку і безпеки руху на морському транспорті), частиною другою статті 133 КУпАП, - керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, його заступники, капітан морського порту; 2) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 115 (Порушення правил користування засобами морського транспорту) КУпАП, - керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, та його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, та його заступники, капітан морського порту, капітан судна; 3) за адміністративні правопорушення, передбачені статтями 116 (Порушення правил по охороні порядку і безпеки руху на річковому транспорті і маломірних суднах), 116-1 (Порушення правил випуску судна в плавання або допуск до керування судном осіб, які не мають відповідного документа), 116-2 (Порушення правил, що забезпечують безпеку експлуатації суден на внутрішніх водних шляхах), 117 (Порушення правил користування річковими і маломірними суднами), 118 (Порушення правил утримання баз (споруд) для стоянки маломірних суден), частиною третьою статті 129 (Допуск до керування транспортними засобами або суднами водіїв чи судноводіїв, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або осіб, які не мають права керування транспортним засобом), частинами п’ятою і шостою статті 130 (Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції) КУпАП, - керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, та його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, та його заступники, капітан річкового порту; 4) за адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 116-3 (Порушення правил реєстрації торговельних суден) КУпАП, - керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, та його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, та його заступники; 5) за адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 116-3 КУпАП, - керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, та його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, та його заступники, капітан порту; 6) за адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 120 (Порушення правил пожежної безпеки на залізничному, морському, річковому і повітряному транспорті) КУпАП, - керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, та його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, та його заступники, капітан порту, капітан судна; 7) за адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 134 (Провезення ручної кладі понад установлені норми і неоплаченого багажу) та абзацом десятим статті 135 (Безквитковий проїзд) КУпАП, - капітан морського порту, начальник пристані і вокзалу, капітан судна; 8) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 136 (Порушення правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на залізничному, морському, річковому та автомобільному транспорті) КУпАП, - капітан морського порту, начальник морського вокзалу та його заступники, капітан судна; 9) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 188-15 (Невиконання законних вимог посадових осіб органів морського і річкового транспорту) КУпАП, - керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, та його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, та його заступники. Питання для самоконтролю: 1. Дайте характеристику видів адміністративних правопорушень на морському транспорті, що передбачені КУпАП, та адміністративних санкцій за них. 2. Охарактеризуйте види суб’єктів та об’єктів адміністративних правопорушень на морському транспорті. 3. Назвіть органи, уповноважені на провадження в справах про адміністративні правопорушення на морському транспорті.