<<
>>

8. Департамент образования ЮНЕСКО

313 основних "крупних програм", що постійно передбачаються середньостроковими планами ЮНЕСКО, три належать до освіти, не враховуючи різноманітні комплексні складові інших програм.
Перша крупна програма — "Освіта для всіх". Вона об'єднує програми та підпрограми, спільною метою яких е сприяння здійсненню права на освіту для всіх як у плані рівного доступу до освіти, так і в плані можливостей успішного навчання Можна сказати, що ця програма є головною освітньою програмою ЮНЕСКО, тому що в межах її реалізації здійснюються заходи, безпосередньо спрямовані на досягнення стратегічної мети — ліквідацію неписьменності. В усьому світі налічується понад 1 млрд неписьменних, і, попри зусилля як ЮНЕСКО, так і національних урядів щодо Скорочення їхньої кількості, цей показник постійно -зростає і в абсолютному, й у відносному вираженні. ЮНЕСКО приділяє особливу увагу розробці та втіленню в життя конкретних і ефективних заходів для викоренення неписьменності. Ця проблема стала об'єктом діяльності ЮНЕСКО починаючи з 60-х років, і ініціатива в цьому нале­жала делегації УРСР, яка спільно з делегаціями Малі та МНР внесла відповідну резолюцію на розгляд XII сесії Генеральної конференції. "Демократизація освіти" — підпрограма, спрямована на вивчення загальних проблем розвитку освітніх систем і розробку теоретичних та практичних підходів щодо їх реформування або вдосконалення, тоді як в інших підпрограмах проблеми освіти розглядаються в їх різноманітних конкретних аспектах: боротьба з неписьменністю через загальне охоплення початковою освітою; навчання дорослих; жінка й освіта; неперервна освіта та ін. Головною метою програми "Освіта для всіх" є втілення в життя права на освіту, яке розглядається ЮНЕСКО, по-перше, як фундаментальне право кожної людини незалежно від її віку, статі, соціального становища, етнічної чи расової належності і, по-друге, як неодмінна умова соціального прогресу.
На практичне впровадження цієї програми витрачається приблизно 30% коштів, які направляються на програму освіти взагалі; майже половину з цієї третини поглинають програми щодо ліквідації неписьменності в країнах, що розвиваються. Програма передбачає заходи щодо координації дій державами-члена-ми, підтримку їх зусиль і ініціатив, сприяння регіональному та міжнародному співробітництву. Нагальна потреба ліквідувати масову неписьменність у країнах "третього світу" спонукає ЮНЕСКО брати безпосередню участь у підготовці працівників освіти: вчителів навчальних закладів; працівників, що займаються розповсюдженням письменності; спеціалістів широкого профілю з метою охоплення навчальним процесом як дітей, так і дорослих; персоналу для роботи в сільській місцевості; вихователів дітей дошкільного віку; спеціалістів у галузі агітації та мотивації до навчання. Приблизно 35-40% загального бюджету, що виділяється на освітні цілі, традиційно направляються у підрозділи, що знаходяться поза штаб-квартирою ЮНЕСКО, тобто у відповідь на конкретні запити і пропозиції національних урядів або інших інститутів національного чи субрегіонального рівня. Друга крупна програма — "Розробка та втілення політики в галузі освіти". Передбачені в ній заходи спрямовані на постійну підтримку діяльності держав-членів щодо розробки послідовної, практично та теоретично збалансованої політики в галузі освіти, а також щодо створення відповідних інфраструктур та пошуку коштів, необхідних для успішного функціонування освітніх систем. Таким чином, ця програма мас на меті створення сприятливих політичних та матеріальних умов для втілення в життя двох інших, пов'язаних з нею крупних програм: "Освіта для всіх" і "Освіта, підготовка кадрів і суспільство". У її межах передбачаються заходи, що стосуються фундаментальних аспектів розвитку освітніх систем: політика, планування та фінансовий моніторинг у галузі освіти; теоретична розробка загальної стратегії розповсюдження письменності; створення універсальної системи критеріїв та рекомендацій стосовно розвитку освіти; зміст і методи навчання, дослідження і педагогічні новації; координація шкільного і позашкільного навчальних процесів; а також суто практичних, навіть утилітарних аспектів цієї проблеми: мобілізація та оптимальне застосування коштів; розвиток педагогічної та суміжних наук з метою оновлення навчального процесу та підвищення його ефективності; шкільне будівництво; ергономіка навчальних приміщень; навчальні матеріали та обладнання.
Остання суто освітня крупна програма — "Освіта, підготовка кадрів і суспільство" — об'єднує заходи та дослідницькі проекти, що стосуються головних аспектів взаємодії між діяльністю у галузі освіти і процесами, що відбуваються у суспільстві: освіта й економіка; освіта й проблеми її соціальної адаптації; освіта і сфера праці; освіта і культура; освіта, наука і техніка; освіта і комунікація; освіта і спорт. Оцінюючи діяльність ЮНЕСКО в галузі освіти, і зокрема в галузі ліквідації неписьменності, необхідно зазначити, що вона досить ефективна, хоч і є локальною за своїм характером. Головних зусиль у цій справі повинні докладати уряди заінтересованих держав, а ЮНЕСКО все ж таки має бути насамперед координаційним штабом і центром акумулювання сві-, тового досвіду, який свідчить про те, що для успішного вирішення питань освіти необхідні передусім завоювання повної економічної незалежності і докорінні соціально-економічні перетворення, які дають змогу мобілізувати національні ресурси на розв'язання цих важливих проблем. Решта розділів загальної Програми ЮНЕСКО спрямовані на практичне втілення в життя цілей і завдань організації в інших сферах її компетенції.
<< | >>
Источник: Шпаргалки.com. Ответы - Международные межправительственные организации. 2016

Еще по теме 8. Департамент образования ЮНЕСКО:

  1. ТЕМА 5. Основные внутренние и внешние функции государства
  2. №42. Управление Верховного комиссара ООН по правам человека
  3. 8. Департамент образования ЮНЕСКО
  4. 10. Департамент гуманитарных наук ЮНЕСКО.
  5. Вопрос 50. ООН: структура, функции, проблемы реформирования.
  6. ЮНЕСКО и проблемы международного информационного обмена.
  7. ЧАСТЬ 1 ИСТОРИЯ КАРТОТЕКИ АВТОРСКИЙ СОСТАВ (БИОБИБЛИОГРАФИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ)
  8. С
  9. БИБЛИОГРАФИЧЕСКИЙ СПИСОК
  10. БИБЛИОГРАФИЧЕСКИЙ СПИСОК
- Бизнес-планирование - Бюджетна система України - Бюджетная система России - ВЭД Р. Беларусь - ВЭД России - Государственное регулирование экономики в зарубежных странах - Государственное регулирование экономики в России - Державне регулювання економіки в Україні - ЗЕД України - Инвестиции - Инновации - Институциональная экономика - Информационные технологии в экономике - История экономики - Контроль и ревизия - Лизинг - Логистика - Макроэкономика - Микроэкономика - Мировая экономика - Муніципальне та державне управління в Україні - Налоги РФ - Общие вопросы экономики - Организация производства - Отраслевая экономика - Оценочная деятельность - Податки України - Политэкономия - Теория и история экономических учений - Философия экономики - Ценообразование - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика предприятия - Экономика природопользования - Экономика труда -