<<
>>

ВСТУП

Актуальність теми. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» державна політика у сфері національної безпеки і оборони спрямована на забезпечення життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, своєчасне виявлення, запобігання та нейтралізацію реальних і потенційних загроз національним інтересам шляхом підвищення обороноздатності України, реформування ЗС України та інших військових формувань, підвищення бойової готовності військ.

На ЗС України покладається завдання щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності (ст. 17 Конституції України). Для успішного виконання цих завдань держава здійснює фінансове забезпечення ЗС України за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел фінансування. Однак застаріла модель управління бюджетними ресурсами ЗС України, системні недоліки фінансового контролю за бюджетними видатками і надходженнями, існуюча стратегія реагування правоохоронних органів на заяви і повідомлення про вже вчинені злочини, замість запобігання їх вчиненню, призвели до утворення потужного явища незаконного використання бюджетних коштів у ЗС України. Його особливістю є прихованість проявів, системний характер, масштабність заподіяної шкоди інтересам держави, складність протидії, суттєва загроза для національної безпеки і оборони України.

За даними військової прокуратури, протягом 2010-2014 рр. кількість злочинів, пов’язаних із незаконним використанням бюджетних коштів у ЗС України, збільшилась майже у 2,5 рази: з 31 до 72 відповідно. Однак за оцінками експертів міжнародної організації Transparency International, а також експертів із НАТО, в середньому 30 % оборонного бюджету розкрадається корумпованими чиновниками [1; 178].

На масштабність поширення явища незаконного використання бюджетних коштів у воєнній сфері вказують і результати перевірок фінансової і господарської діяльності ЗС України.

Так, у 2010-2012 рр. за окремими напрямами діяльності МО України контрольно-ревізійними органами установлено фінансових порушень і злочинів, пов’язаних із незаконним використанням бюджетних коштів, на загальну суму 1,3 млрд грн, у тому числі тих, що призвели до збитків, на суму понад 200 млн грн.

Незважаючи на суспільно-політичну значущість, своєчасність і наукову цінність пізнання явища незаконного використання бюджетних коштів у ЗС України, ця проблематика жодного разу не ставала предметом дисертаційного дослідження. МО України тривалий час замовчувало проблему, правоохоронні органи не вбачали в ній масштабного явища, а науковці досліджували окремі сторони та аспекти. Разом із тим до незаконного використання бюджетних коштів у ЗС України необхідно підходити як до суспільно небезпечного явища, що має свої прояви, тенденції поширення і закономірності детермінації, соціальні наслідки та особливості запобігання. Саме таке завдання і ставиться перед даним дисертаційним дослідженням.

Питанням запобігання різним видам незаконного використання державних фінансів у своїх працях приділяли увагу багато вітчизняних вчених, серед яких: А. М. Бойко, Є. М. Блажівський, В. В. Василевич, О. З. Гладун, В. В. Голіна, Н. О. Гуторова, О. О. Дудоров, В. М. Дрьомін,

B. А. Журавель, О. Г. Кальман, О. М. Костенко, В. В. Кулаков, В. В. Лень,

C. О. Лук’яненко, Г. А. Матусовський, С. С. Мірошниченко, В. В. Пивоваров, В. М. Попович, Є. М. Пузиревський, В. М. Руфанова, Є. Л. Стрельцов, О. В. Тихонова, С. М. Чімишенко, С. С. Чернявський, О. Ю. Шостко, В. Ю. Шепітько та ін.

Однак більшість з указаних науковців досліджували переважно питання кримінальної відповідальності за злочини, пов’язані із незаконним використанням бюджетних коштів, а також криміналістичне забезпечення їх розкриття та розслідування.

Відсутність кримінологічних досліджень явища незаконного використання бюджетних коштів у ЗС України - додатковий аргумент на користь актуальності, теоретичної і практичної значущості обраної теми дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження підготовлено згідно із планом науково-дослідних робіт кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого за науковим напрямом «Вдосконалення теорії та практики боротьби зі злочинністю. Запобігання окремим видам злочинів».

Тематика дисертації спрямована на виконання цільової комплексної програми «Теоретичні і прикладні проблеми запобігання злочинності та реформування Державної кримінально-виконавчої служби в Україні» (номер державної реєстрації 0111U000958) та Плану заходів з виконання Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року, затвердженого постановою КМ України від 8 серпня 2012 р. № 767. Напрям дослідження узгоджується з Концепцією розвитку кримінологічної науки в Україні на початку ХХІ століття, схваленою Координаційним бюро з проблем кримінології НАПрН України у 2002 р. Тема дисертації затверджена вченою радою Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого 21.12.2012 р. (протокол № 4).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розроблення наукових рекомендацій щодо напрямів та комплексу заходів запобігання явищу незаконного використання бюджетних коштів у ЗС України та його проявам.

Відповідно до мети поставлені основні задачі дослідження:

- розробити поняття та визначити особливості незаконного використання бюджетних коштів у ЗС України;

- проаналізувати основні показники вимірювання злочинів, пов’язаних із незаконним використанням бюджетних коштів у ЗС України;

- встановити криміногенні риси осіб, які вчиняють злочини, пов’язані із незаконним використанням бюджетних коштів у ЗС України;

- надати характеристику воєнно-політичному, бюджетному й соціально-економічному детермінуючим комплексам, що породжують незаконне використання бюджетних коштів у ЗС України;

- розкрити зміст нормативно-правових чинників та оцінити їх вплив на вчинення злочинів, пов’язаних із незаконним використанням бюджетних коштів у ЗС України;

- з’ясувати специфіку організаційно-управлінських чинників у детермінації досліджуваної категорії злочинів;

- запропонувати основні шляхи удосконалення державної політики у сфері фінансового забезпечення ЗС України;

- розробити напрями та заходи підвищення ефективності діяльності суб’єктів протидії щодо запобігання незаконному використанню бюджетних коштів у ЗС України;

- окреслити перспективні заходи із відвернення й припинення злочинів, пов’язаних із незаконним використанням бюджетних коштів у ЗС України.

Об ’єктом дослідження виступає злочинність у сфері бюджетних відносин як соціально-правове явище.

Предметом дослідження є запобігання незаконному використанню бюджетних коштів у ЗС України.

Методи дослідження обрані з урахуванням поставленої мети і задач дослідження, його об’єкта та предмета. Методологічну основу дисертації становить діалектичний метод пізнання явища незаконного використання бюджетних коштів у ЗС України у його єдності та протиріччях, розвитку і взаємозв’язку з іншими явищами та процесами соціальної дійсності. Логіко- семантичний метод було застосовано для розробки понять і термінів, зокрема поняття незаконного використання бюджетних коштів у ЗС України, терміна «злочини, пов’язані із незаконним використанням бюджетних коштів» (підрозділ 1.2). Системно-структурний метод дозволив дослідити об’єкт пізнання як системне явище, що складається із взаємопов’язаних проявів, об’єднаних єдиною метою незаконного заволодіння бюджетними коштами, має особливості детермінації, трирівневу структуру об’єктів і заходів запобіжного впливу (підрозділ 1.1, 2.1, 2.2, 2.3, 3.1, 3.2, 3.3). Формально-логічний метод використовувався для дослідження нормативно- правових актів у сфері діяльності ЗС України та управління бюджетним процесом у воєнній сфері на предмет виявлення недоліків законодавства (підрозділи 2.2, 3.1.). За допомогою статистичних методів здійснено вибіркове узагальнення, зведення, групування й аналіз матеріалів кримінальних проваджень за злочинами, пов’язаними із незаконним використанням бюджетних коштів, а також аналіз та аналітичне опрацювання статистичної звітності правоохоронних і контрольно- ревізійних органів з метою визначення сучасних тенденцій, зв’язків і залежностей явища незаконного використання бюджетних коштів у ЗС України (підрозділ 1.2). Конкретно-соціологічні методи, зокрема, експертні оцінки, застосовано для з’ясування думок військових прокурорів із приводу найважливіших питань досліджуваного явища незаконного використання бюджетних коштів у ЗС України (підрозділи 1.2, 1.3, 2.1, 2.2).

Контент- аналіз офіційних документів, матеріалів друкованих ЗМІ та електронних Інтернет-ресурсів дозволив вивчити громадську думку та сучасні настрої громадянського суспільства щодо ефективності управління бюджетними ресурсами ЗС України, поширення корупції у сфері фінансового забезпечення ЗС України, результативності роботи правоохоронних і судових органів у протидії злочинам у цій сфері (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3).

Емпіричну базу даного дослідження складають: суцільне узагальнення 42 кримінальних проваджень, розглянутих судами України протягом 20102014 рр. за статтями 191, 210, 364, 366, 367, 368, 3682 КК України; результати експертного опитування 198 військових прокурорів Центрального, Західного й Південного регіонів України; статистична звітність Генеральної прокуратури України, МВС України, ДСА України за 2008-2014 рр.; аналітичні матеріали та огляди про фінансові й бюджетні правопорушення в оборонному секторі Рахункової палати України, Держфінінспекції, Держказначейства за період 2008-2014 рр.; звіти про встановлені порушення бюджетного законодавства Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю МО України у 2011-2014 рр., а також особистий досвід роботи у Міністерстві оборони України.

Нормативно-правову базу дисертації становлять Конституція України, закони України, укази Президента України, нормативні акти КМ України, кримінальне, кримінальне-процесуальне, адміністративне, фінансове й бюджетне законодавство України.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що вказана дисертація є першим в Україні комплексним кримінологічним дослідженням явища незаконного використання бюджетних коштів у ЗС України. За результатами дослідження сформульовано низку наукових положень, висновків і рекомендацій із вирішення поставлених задач та досягнення його мети, а саме:

уперше:

- обґрунтовано існування явища незаконного використання бюджетних коштів у ЗС України, що носить системний характер, має специфіку проявів і відтворення, загрожує фінансовій системі держави, інтересам національної безпеки й оборони та потребує пошуку нових напрямів і комплексу заходів запобігання;

- встановлено характерні ознаки явища незаконного використання бюджетних коштів у ЗС України, а саме: 1) інтегрованість в бюджетний процес у воєнній сфері; 2) враження усієї вертикалі органів військового управління державними фінансами; 3) функціонування завдяки корупційним відносинам підкупу-продажності між розпорядниками й одержувачами бюджетних коштів; 4) найбільша криміналізація сфер державних закупівель, речового забезпечення і харчування військових, будівництва й придбання житла для військовослужбовців; 5) високий рівень латентності; 6) спричинення шкоди фінансовій системі держави та інтересам національної безпеки й оборони;

- доведено, що системним недоліком розбудови ЗС України та управління фінансовими ресурсами є незавершеність жодної із розпочатих реформ у воєнній сфері, що призвело до неефективного витрачання державних фінансів за бюджетними програмами і породило формальну відповідальність розпорядників та одержувачів державних фінансів за не досягнуті кінцеві цілі бюджетного фінансування;

- визначено основні напрями та запропоновано комплекс заходів запобігання незаконному використанню бюджетних коштів у ЗС України;

удосконалено:

- уявлення про детермінуючі комплекси (А.

П. Закалюк), що породжують та зумовлюють вчинення злочинів, пов’язаних із незаконним використанням бюджетних коштів;

- теоретичні положення щодо особи злочинця-військовослужбовця, її соціально-демографічні, морально-психологічні, кримінально-правові ознаки, спрямованість злочинної поведінки;

- кримінологічний портрет середньостатистичного злочинця- військовослужбовця, який вчиняє злочини, пов’язані із незаконним використанням бюджетних коштів, згідно з яким: це - чоловіки (72 %) достатньо зрілого віку (30-50 років - 53,3 %, 50-65 років - 29,1 %), які мають вищу освіту (61,2 %), займають посади командирів структурних підрозділів і начальників служб забезпечення військових формувань, носять військове звання майора (35,2 %), капітана (27,8 %) і підполковника (25,9 %), виконують службові обов’язки розпорядників бюджетних коштів третього і другого ступенів;

набули подальшого розвитку:

- судження щодо критеріїв віднесення протиправних діянь до групи злочинів, пов’язаних із незаконним використанням бюджетних коштів у ЗС України, а саме: корупційна спрямованість злочинних діянь проти встановленого порядку бюджетного фінансування ЗС; використання службовою особою влади і службових повноважень як спосіб заволодіння державними фінансами; корислива мотивація і мета; предмет злочинних посягань - бюджетні кошти; суб’єкти вчинення злочинів - військові і цивільні службові особи (розпорядники й одержувачі бюджетних коштів ЗС); підвищена суспільна небезпечність (одночасне заподіяння шкоди Державному бюджету, обороноздатності держави, авторитету органів державної влади);

- пропозиції щодо визначення теоретичних засад реформування державної політики у сфері фінансового забезпечення ЗС України шляхом повноцінного упровадження програмно-цільового методу бюджетування ЗС;

- напрями та заходи підвищення ефективності запобіжної діяльності контрольно-ревізійних, правоохоронних і судових органів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені положення та здійснені висновки поглиблюють знання про об’єкт дослідження, сприяють вивченню явища незаконного використання бюджетних коштів у ЗС України. Результати дослідження можуть бути використані: у науково-дослідній сфері - при подальшому дослідженні злочинів, пов’язаних із незаконним використанням бюджетних коштів у ЗС України, та розробці рекомендацій щодо їх запобігання; у правотворчій сфері - для удосконалення чинного законодавства з питань державного фінансового контролю, кримінальної відповідальності за незаконне використання бюджетних коштів, а також запобігання і протидії злочинності в Україні; у правозастосовній сфері - для оптимізації діяльності та підвищення ефективності роботи розпорядників, одержувачів бюджетних коштів у ЗС України, органів кримінального переслідування і контрольно- ревізійних органів; у навчальному процесі - при розробці та викладанні курсу «Кримінологія», написанні навчально-практичних і методичних посібників, спецкурсів, монографій.

Апробація результатів дисертації. Дисертаційне дослідження виконане, обговорено та схвалено на кафедрі кримінології та кримінально- виконавчого права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Основні результати дисертації були оприлюднені на таких науково-практичних заходах, зокрема: Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція «Політика у сфері боротьби зі злочинністю» (м. Івано- Франківськ, 11-16 березня 2014 р.); Міжнародна науково-практична конференція, присвячена ювілею академіка С. В. Ківалова «Правове життя сучасної України» (м. Одеса, 16-17 травня 2014 р.); Міжнародна науково- практична конференція «Наука кримінального права в системі міждисциплінарних зв’язків» (м. Харків, 9-10 жовтня 2014 р.); Науково- практична конференція «Кримінологічна теорія і практика: досвід, проблеми сьогодення та шляхи їх вирішення» (м. Київ, 26 березня 2015 р.).

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертаційного дослідження дістали відображення у дев’яти наукових працях: три наукові статті - у друкованих фахових виданнях України, одна - в електронному фаховому виданні, одна - у виданні, що включено до міжнародних науковометричних баз, а також тезах чотирьох доповідей на науково- практичних конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Структура дисертації складається зі вступу, трьох розділів, що містять дев’ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел (всього - 208 найменувань) та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 213 сторінок. Основний текст - 177 сторінок, список використаних джерел - 24 сторінки, додатки - 8 сторінок.

<< | >>
Источник: ОЛІЙНИК ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ. ЗАПОБІГАННЯ НЕЗАКОННОМУ ВИКОРИСТАННЮ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ У ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. ХАРКІВ - 2015. 2015

Скачать оригинал источника

Еще по теме ВСТУП:

  1. Понятие, основания, порядок и сроки пересмотра по вновь открывшимся обстоятельствам судебных актов арбитражного суда, вступивших в законную силу.
  2. 65. Понятие, основания, порядок и сроки пересмотра по новым и вновь открывшимся обстоятельствам судебных актов арбитражного суда, вступивших в законную силу.
  3. 24: Производство по пересмотру по вновь открывшимся обстоятельствам вступивших в законную силу судебных актов
  4. Порядок рассмотрения дел о налоговых правонарушениях. Вынесение решения по результатам рассмотрения материалов налоговой проверки. Вступление в силу решения налогового органа и исполнение этого решения.
  5. ТЕМА 24. Производство по пересмотру по вновь открывшимся обстоятельствам вступивших в законную силу судебных актов
  6. 44. ВСТУПЛЕНИЕ РЕШЕНИЯ СУДА В ЗАКОННУЮ СИЛУ
  7. § 9. Возобновление производства, оконченноговступившим в законную силу приговором суда
  8. 83. ОРГАНИЗАЦИЯ НАДЗОРА В РАЙОННОЙ ПРОКУРАТУРЕ ЗА ЗАКОННОСТЬЮ ВСТУПИВШИХ В СИЛУ ПРИГОВОРОВ И РЕШЕНИЙ СУДА.
  9. ГЛАВА 2 ЗАКЛЮЧЕНИЕ БРАКА В СРАВНИТЕЛЬНОМ И МЕЖДУНАРОДНОМ СЕМЕЙНОМ ПРАВЕ 2.1. Материальные условия вступления в брак в сравнительном и международном семейном праве
  10. Вступление решения арбитражного суда в законную силу. Последствия вступления решения арбитражного суда в законную силу.
  11. 38. Производство по пересмотру вступивших в законную силу судебных актов по вновь открывшимся обстоятельствам. Основания для пересмотра
  12. 78. Законная сила судебного решения: сущность и правовые последствия. Порядок вступления решения в законную силу.
  13. Законная сила судебного решения, правовые последствия вступления решения в законную силу.
  14. Вопрос 9. Пересмотр судебных решений, вступивших в законную силу, сущность и значение.
  15. Б.102. Сущность и значение стадии пересмотра в порядке надзора вступивших в законную силу судебных постановлений
  16. 97.Значение решений и постановлений Европейского Суда по правам человека для гражданского судопроизводства. Основание для пересмотра судебного постановления, вступившего в законную силу, в связи с новым обстоятельством.
  17. Третьи лица, заявляющие самостоятельные требования от­носительно предмета спора (понятие, основания, порядок вступ­ления вдело, процессуальные права и обязанности, отличие от со­истцов).