<<
>>

Аналіз основних кількісно-якісних показників незаконного використання бюджетних коштів у Збройних Силах України

Кримінологічний аналіз представляє собою вивчення різних сторін, проявів та складових частин об’єкта пізнання з метою встановлення міжелементних зв’язків і залежностей, тенденцій поширення і закономірностей розвитку [112, с.

190, 191]. Такий аналіз здійснюється шляхом вивчення і порівняння абсолютних показників, що відбивають рівень злочинів, пов’язаних із незаконним використанням бюджетних коштів у ЗС України. Як зазначає В. В. Василевич, не варто обмежуватися тільки використанням абсолютних показників у науковому аналізі для вивчення об’єкта спостереження. Для виявлення певних закономірностей і всебічної характеристики явища, що вивчається, необхідно вдаватися до порівняння абсолютних показників між собою, в результаті чого можна розрахувати відносні величини. Відносні показники мають аналітичне значення. Вони відображають характерні ознаки злочинності. За їхньої допомоги можна визначити рівень, структуру і динаміку злочинності [111, с. 168, 169]. Важливо також дослідити соціальні наслідки злочинності, зв’язки і залежності з іншими супутніми явищами. За підсумками аналізу надається кримінологічна характеристика об’єкта пізнання, робляться висновки про його кількісні та якісні ознаки, тенденції поширення, закономірності виникнення та функціонування, складається прогноз подальшого розвитку [50, с. 55, 56].

Враховуючи вищевикладене, проаналізуємо кримінологічно значущу інформацію щодо кількісних та якісних показників вимірювання рівня злочинності, рівня судимості, «ціни», структури, динаміки, географії, а також латентності злочинів, пов’язаних із незаконним використанням бюджетних коштів у ЗС України.

Для забезпечення достовірності, повноти охоплення та змістовності кримінологічної інформації предметом кримінологічного аналізу стали різні форми та види статистичних даних, отриманих із різних джерел. Йдеться про статистичну звітність і довідкову інформацію Управління статистики, організації та ведення ЄРДР Генеральної прокуратури України, дані ДСА України, Головної військової прокуратури, військових прокуратур Центрального, Західного й Південного регіонів України.

Окрім цього, аналізувалися акти ревізій Держфінінспекції та аудитів Рахункової палати України, а також звіти про результати діяльності Департаменту внутрішнього

аудиту та фінансового контролю МО України.

Визначення рівня незаконного використання бюджетних коштів у ЗС України передбачає встановлення кількості зареєстрованих злочинів у воєнній сфері за статтями 175 (ч. 2), 191, 210, 211, 222, 364, 366, 367, 368, 3682 КК України, а також чисельності військовослужбовців, що їх вчинили. Зазначена інформація представлена у табл. 1.

Табл. 1

Дані військових прокуратур про кількість зареєстрованих протягом 2010-2014 рр. злочинів, пов’язаних із незаконним використанням бюджетних коштів у ЗС України, та чисельність осіб, які їх вчинили

[76; 77; 78]

Роки

Стаття\^

КК

України

2010 2011 2012 2013 2014
175 (ч. 2) злочини/злочинці 0* 0 0 0 0
191

злочини/злочинці

10/12 11/13 17/20 18/21 23/27
210

злочини/злочинці

0 1/1 0 0 0
211

злочини/злочинці

0 0 0 0 0
222

злочини/злочинці

0 0 0 0 0
364

злочини/злочинці

1/1 5/6 5/6 5/6 8/10
366

злочини/злочинці

12/15 16/19 24/29 24/30 29/34
367

злочини/злочинці

2/2 4/5 3/4 2/2 5/6
368

злочини/злочинці

1/1 2/3 5/6 5/7 7/9
3б8

злочини/злочинці

0 0 0 0 0
Всього

злочини/злочинці

26/31 39/47 54/65 58/71 72/86

Показник 0 у графах означає, що за звітній період злочини та особи не обліковувалися.

Що стосується рівня судимості за вчинення різних злочинів у сфері незаконного використання бюджетних коштів у ЗС України, то узагальнення статистичної інформації ДСА України (форма 7) про чисельність засуджених військовослужбовців у 2010-2014 рр. за низкою перелічених вище статей КК України показало таке. У 2010 р. було засуджено 23 особи, у 2011 р. - 36, у 2012 р. - 22, у 2013 р. - 38, у 2014 р. - 24. Всього протягом указаного терміну засуджено 143 військовослужбовця за вчинення злочинів, пов’язаних із незаконним використанням бюджетних коштів у ЗС України.

Порівняння чисельності осіб, виявлених за вчинення названих злочинів, із рівнем судимості за них свідчить про суттєве розходження значень цих показників. Якщо протягом 2010-2014 рр. усього виявлено 331 особу, то рівень судимості становив 143 злочинця, або 43,2 % від числа виявлених осіб. Довідково: середньостатистичний показник рівня судимості в Україні коливається від 72 % до 82 % від числа осіб, виявлених за вчинення злочинів [73, с. 161].

Отже, рівень судимості за злочини, пов’язані із незаконним використанням бюджетних коштів у ЗС України, майже удвічі нижчий від загального рівня судимості по Україні.

Серед осіб, кримінальні провадження щодо яких були закриті, більшість складають звільнені від кримінальної відповідальності на підставі статей 45, 46, 47 КК України. Звільнення від покарання та його відбування в основному відбувалося у зв’язку з амністією та встановленням випробування.

Аналіз офіційної статистичної інформації, отриманої із військових прокуратур Центрального, Західного та Південного регіонів України про рівень й динаміку злочинів щодо незаконного використання бюджетних коштів у воєнній сфері, дає підстави для таких висновків.

З 2010 по 2014 рр. спостерігається стійка тенденція до збільшення як кількості вказаних злочинів, так і чисельності військовослужбовців й інших осіб, які їх вчинили. На наш погляд, це пояснюється кризою управління державними фінансами ЗС України, активізацією роботи з виявлення злочинів, пов’язаних із незаконним використанням бюджетних коштів та посиленням вимог з боку Головної військової прокуратури до обліково - реєстраційної дисципліни підпорядкованих військових прокуратур гарнізонів і регіонів.

Динаміку незаконного використання бюджетних коштів у ЗС України відображено на мал. 1.

Мал. 1

Динаміка злочинів, пов’язаних із незаконним використанням бюджетних коштів у ЗС України, за період 2010-2014 рр. [76; 77; 78]

Структура у вузькому розумінні означає питому вагу певної групи злочинів у загальному масиві злочинів, що реєструються на певній території (галузі, сфері) протягом відповідного часу. Широке трактування цього поняття передбачає характеристику злочинності (виду злочинності) за низкою підстав: кримінологічних, кримінально-правових та соціально - демографічних. З урахуванням того, що остання підстава охоплює низку ознак, які стосуються особи злочинця, вона досліджуватиметься у наступному підрозділі дисертації.

Явище незаконного використання бюджетних коштів у ЗС України охоплює низку однотипних злочинів службової, майнової та господарської спрямованості. Такі злочини найчастіше кваліфікуються за статтями 191, 210, 364, 366, 367, 368, 3682 КК України. За результатами нашого дослідження, структура незаконного використання бюджетних коштів у ЗС України складається зі злочинів у сфері службової діяльності - 73,8 %, злочинів проти власності - 21,4 %, господарських злочинів - 2,4 %, а також інших злочинів - 2,4 %.

Структура незаконного використання бюджетних коштів у ЗС України проаналізована також шляхом застосування методу експертного опитування, що дозволяє не лише оцінити стан певного негативного соціального явища, але й прогнозувати його подальше поширення [22]. Експертне опитання було проведене серед працівників військових прокуратур Центрального, Західного та Південного регіонів України. Одне із визначальних для структури цих злочинів питань, що ставилося перед респондентами, стосувалося напрямів діяльності ЗС України, де є найбільш поширеним незаконне використання бюджетних коштів (див. мал. 2).

Мал. 2.

Результати експертного опитування щодо напрямів діяльності ЗС України, де найбільш поширено незаконне використання

бюджетних коштів

7,6%

2,5%

6,6%

3,5%

15,7%

52%

? Утримання особового складу

В Будівництво службового житла для військовослужбовців

? Закупівля, модернізація озброєння, відновлення його боєздатності

? Відчуження військового майна

? Здача нерухомого військового майна в оренду

? Утилізація боєприпасів В Інше

Як видно з мал.

2, майже 80 % бюджетних зловживань припадає на три напрями роботи військового відомства. Це - утримання особового складу (52 %); закупівля, модернізація озброєння, відновлення його боєздатності (15,7 %); будівництво службового житла для військовослужбовців (12,1 %) [96].

Незаконне використання бюджетних коштів, виділених на утримання особового складу, пояснюється розгалуженою економічною класифікацією бюджетних призначень і великим обсягом асигнувань у загальній структурі бюджету ЗС України (понад 80 % [83; 84]), що ускладнюють контроль за видатками (харчування, обмундирування, лікування, грошове забезпечення тощо). Другий напрям є особливо актуальним останнім часом, коли Уряд та ВР України змушені виділяти додаткові асигнування для підтримки боєздатності української армії в умовах анексії території АРК та проведення АТО в Донецькій і Луганській областях. Для цього, окрім запланованих бюджетом на 2014 р. понад 16 млрд грн, додатково виділено 6,8 млрд грн [165]. Незаконне використання бюджетних коштів, виділених на будівництво нового та придбання житла на вторинному ринку, пояснюється недосконалим правовим врегулюванням цього питання, прогалини якого використовується для службових зловживань розпорядниками бюджетних коштів.

У цілому ж вивчення матеріалів проведених Держфінінспекцією ревізій господарської діяльності МО України на предмет законності та ефективності витрачання військовим відомством бюджетних коштів показало, що бюджетні зловживання у ЗС України мають місце за всіма напрямами господарської діяльності та всіма без виключення бюджетними програмами МО України.

Структура незаконного використання бюджетних коштів у ЗС України вивчалася і за кримінально-правовими ознаками, такими як: співучасть, сукупність, місце, час, спосіб вчинення злочину.

Співучасть. Аналіз співучасті свідчить, що 67,2 % таких злочинів вчиняється у групах за попередньою змовою, 6,1 % - організованими групами, решта - одноосібно. Тривалий час контрольно-ревізійні органи та оперативно-слідчі підрозділи насамперед були орієнтовані давати високі показники виявлення і розкриття масових порушень фінансово-бюджетної дисципліни, що містять ознаки злочинів, пов’язаних із незаконним використанням бюджетних коштів, замість виявлення і розкриття злочинної діяльності організованих злочинних груп і злочинних організацій.

Це виливалося у реагуванні оперативно-слідчих підрозділів на факти службових зловживань розпорядників третього і другого ступенів. Розпорядники першого ступеня донедавна мали кримінальну індульгенцію через впливові корупційні зв’язки із вищим керівництвом органів державної влади та правоохоронних органів, а тому жодного з них до кримінальної відповідальності притягнуто не було. Заради об’єктивності слід враховувати також суспільно-політичний резонанс, складність розслідування злочинної діяльності організованих злочинних груп та злочинних організацій, процесуальні перешкоди і корупційні впливи при збиранні доказової бази, невизначені перспективи судового розгляду, високі кар’єрні ризики для слідчих та суддів. Зазначене пояснює незацікавленість компетентних органів викривати та притягувати до кримінальної відповідальності керівників центрального апарату МО України, хоча, враховуючи централізований принцип розподілу бюджетних коштів у ЗС України, можна небезпідставно припустити, що військові чиновники найвищого рангу щонайменше причетні до незаконних фінансово-бюджетних операцій безпосередньо підпорядкованих їм розпорядників бюджетних коштів другого ступеня. Високою також є ймовірність їх участі в організації злочинних схем та корупційної вертикалі, що забезпечує системне розкрадання бюджетних коштів у ЗС України на рівні всіх розпорядників Державного бюджету. На користь такого припущення свідчать висловлювання науковців і практиків. Зокрема, на переконання В. В. Лунєєва, економічна злочинність має всі ознаки елітарності, оскільки її учасники дуже часто мають високий соціальний статус, а її прояви - організований характер [82, с. 468]. За даними військової прокуратури, на практиці розпорядники державних коштів нерідко діють у змові з представниками комерційних структур [113]. Виходячи із поширеності організованої форми незаконного використання бюджетних коштів, у літературі навіть пропонується доповнити низку статей КК України особливо кваліфікуючою ознакою, передбачивши кримінальну відповідальність за вчинення бюджетних злочинів організованою групою осіб [204].

Дослідження сукупності як кримінально-правової ознаки структури незаконного використання бюджетних коштів засвідчило поєднання цих

злочинів з іншими, що виконують допоміжну роль у вчиненні основного злочину, а також зі злочинами, що пов’язані із подальшим розпорядженням доходами, отриманими злочинним шляхом. За результатами вивчення кримінальних проваджень, незаконне використанням бюджетних коштів у ЗС України, як правило, супроводжується службовими злочинами (статті 364368, 3682 КК України), а також привласненням, розтратою майна (військового майна) або заволодінням ним шляхом зловживанням службовим становищем (191 КК України). Рідше має місце сукупність із фіктивним підприємництвом (ст. 205 КК України), шахрайством з фінансовими ресурсами (ст. 222 КК України). Підготовчі дії для незаконного використання бюджетних коштів можуть полягати у внесенні неправдивої інформації та підробленні фінансово-бухгалтерських документів (ст. 366 КК України). У поодиноких випадках мала місце легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст. 209 КК України).

Місцем учинення бюджетних злочинів у ЗС України, як правило є місце здійснення військовими службовими особами владних повноважень, пов’язаних із реалізацією організаційно-розпорядчих чи адміністративно- господарських функцій. У більшості випадків це робоче місце військової або цивільної службової особи.

Час учинення вказаних злочинів не має чіткого визначення, бо більшість з них має пролонгований у часі характер. Безпосередньому вчиненню бюджетного злочину, момент закінчення якого пов’язується із передачею платіжних документів для виконання Держказначейством, передує низка послідовних дій із підготовки бухгалтерської, податкової, фінансової документації, документації щодо проведення конкурсних торгів із закупівлі товарів, робіт та послуг для ЗС України.

Способи незаконного використання бюджетних коштів у ЗС України піддавалися аналізу у попередньому підрозділі дисертації. Вони є різноманітними та залежать від специфіки напрямів діяльності МО України, конкретної бюджетної програми військового відомства.

Дослідження географії вчинення злочинів, пов’язаних із незаконним використанням бюджетних коштів, дозволило встановити залежність територіального розподілу цих злочинів від дислокації військових формувань (з’єднань, частин та ін.). Згідно із довідковою інформацією Військової прокуратури України протягом 2010-2014 рр. за статтями 175 (ч. 2), 191, 210, 211, 222, 364, 366, 367, 368, 3682 КК України всього обліковано 275 злочинів. При цьому територіальний розподіл реєстрації даних злочинів виглядає так: Центральний регіон України - 157 злочинів, Західний регіон України - 70 злочинів, Південний регіон України - 48 злочинів [76; 77; 78; 79]. Певна частина цих злочинів була пов’язана із незаконним використанням бюджетних коштів.

Представлені показники географічного розподілу досліджуваної групи злочинів свідчать, що найбільша їх частка (57,1 %) реєструється на території Центрального воєнного регіону. Останній включає 8 областей України (Вінницьку, Житомирську, Київську, Полтавську, Сумську, Харківську, Черкаську та Чернігівську області). На фінансування військових формувань, розташованих у цих областях, виділяється значна частка бюджетних коштів.

Повне та всебічне дослідження злочинності неможливе без установлення та оцінки показників її латентності. За словами В. Ф. Оболенцева, під латентними злочинами необхідно розуміти сукупність фактично вчинених, однак невиявлених або невідомих в силу різних обставин правоохоронним органам злочинів, відомості про які не відображаються у статистичному обліку [92, с. 12].

Аналіз наукової літератури, присвяченої вивченню злочинності у сфері економіки, засвідчує високий рівень її латентності. На думку В. В. Лунєєва, органи кримінальної юстиції виявляють 1-5 % від фактично вчинених економічних злочинів [82, с. 437, 447]. Схожу оцінку рівня латентності економічної злочинності дає український фахівець В. М. Попович. За його даними, на практиці реєструється не більше 5-10 % злочинів економічної спрямованості. Причинами низького рівня реєстрації економічних злочинів називаються кримінальний професіоналізм злочинців, вчинення злочинів у складі організованих злочинних груп, корумпованість представників різних правоохоронних і контролюючих органів та ін. [109, с. 369].

Злочини у сфері бюджетних відносин традиційно відносяться до фінансової злочинності. Остання є частиною злочинністю у сфері економіки. Злочини бюджетної спрямованості вважаються фахівцями високолатентними. В одному з перших кримінологічних досліджень злочинів у соціально-бюджетній сфері РФ підкреслюється, що 90 % з них не виявляються органами кримінального переслідування [41, с. 23]. Вітчизняні науковці погоджуються з такими оцінками. Серед чинників високого рівня латентності називаються: а) висока криміналізація бюджетної сфери [205];

б) низький рівень розкриття бюджетних злочинів (в межах 50 % [203]);

в) відсутність кваліфікованих кадрів у правоохоронних органах [72, с. 24],

г) відсутність конкретних потерпілих, які могли б подати заяву про вчинений злочин; д) намагання злочинців надати злочинним діям ознак правомірних операцій із бюджетними коштами; е) наявність прогалин у бюджетному законодавстві та ін. [30, с. 8].

Зазначені чинники цілком актуальні й для пояснення латентності бюджетних злочинів у воєнній сфері. До вищенаведеного слід додати незацікавленість керівництва МО України як головного розпорядника бюджетних коштів у ЗС, у розголошенні інформації про розкрадання державних фінансів [97].

Оцінити рівень латентності досліджуваної групи злочинів ми спробували шляхом експертного опитування на умовах анонімності 198 прокурорів військової прокуратури за спеціально розробленою анкетою. За оцінками експертів, співвідношення зареєстрованих злочинів, пов’язаних із незаконним використанням бюджетних коштів, до незареєстрованих виглядає так: 1:1 - 10,1 %; 1:2 - 12,6 %; 1:3 - 12,6 %; 1:4 - 4,0 %; 1:5 - 13,7 %; 1:6 - 2,5 %; 1:7 - 2,0 %; 1:10 - 6,1 %; > 1:10 - 3,0 %. Не визначились із відповіддю 33,4 % респондентів. Як бачимо, думки експертів розділилися.

Кожен сьомий опитаний наводить пропорцію 1:5 (100:6=16,6 % - величина зареєстрованих злочинів, тоді як 83,4 % становить частка латентних). По 12,6% експертів називають співвідношення 1:2 (100:3=33,3 % і 66,7 % відповідно) та 1:3 (100:4=25,0 % і 75 % відповідно). Привертає увагу думка 6,1 % респондентів, що називають пропорцію 1:10 (100:11=9,1 % частка зареєстрованих і 90,9 % - латентних). І лише кожен десятий опитаний оцінює таку пропорцію як 1:1.

У науковій літературі достатньо поширеною є класифікація злочинів за рівнем їх латентності на низьколатентні (кількість латентних злочинів не перевищує половини від зареєстрованих), середньолатентні (кількість латентних злочинів перевищують 50 % від їх зареєстрованої частини, але вона менше загальної кількості), високолатентні (злочини, рівень латентності яких більший ніж кількість зареєстрованих діянь певного виду) [92, с. 73].

З огляду на традиційну класифікацію латентних злочинів, четверть опитаних експертів оцінюють латентність злочинів, пов’язаних із незаконним використанням бюджетних коштів в межах 67-75 %, майже кожен десятий опитаний схильний вважати їх високолатентними (90 % і вище), приблизно стільки ж відносять їх до низьколатентних (до 50 %). В цілому, з певною долею умовності можна говорити про високу латентність даної категорії злочинів.

Особливий інтерес викликає показник щодо оцінки респондентами співвідношення зареєстрованих злочинів до латентних як > 1:10. Так вважають лише 3 % опитаних. Однак це найбільш досвідчена частина прокурорів, які пропрацювали в органах прокуратури 10 і більше років. Отже, є підстави довіряти їх авторитетній думці. Натомість, експерти, які мають незначний стаж роботи (1-5 років), указують про співвідношення зареєстрованих до незареєстрованих злочинів в інтервалі від 1 до 5.

Той факт, що 30 % опитаних не визначилися з відповіддю, може свідчити про їх некомпетентність у цьому питанні або незацікавленість давати правдиву інформацію про стан обліково-реєстраційної дисципліни у

відповідному підрозділі військової прокуратури України.

Предметом експертного опитування стало також визначення причин, за якими незаконне використання бюджетних коштів у ЗС України має високу латентність. Структура відповідей респондентів на це запитання наводиться у мал. 3.

Мал. 3

Розподіл відповідей респондентів щодо причин латентності незаконного використання бюджетних коштів у ЗС України

7,5%

9,8%

12,1%

23,8%

48,3%

24,2%

? Неналежний контроль за виконанням бюджету

И Корупція у контролюючих та правоохоронних органах

^ Фахова підготовка злочинців

? Штучне маскування злочину у адміністративний чи дисциплінарний проступок

? Режимність об'єктів ВПК

BI Помилки у кваліфікації злочину із суміжними кримінальними посяганнями

Отже, переважна більшість прокурорів відзначили три основні причини латентності цих злочинів, а саме: неналежний контроль за виконанням бюджету у воєнній сфері (48,3 %); корупція у контролюючих та правоохоронних органах (24,2 %); фахова підготовка злочинців (23,8 %). Заслуговує на окрему увагу чинник, пов’язаний із помилками у кваліфікації порушень фінансово-бюджетної дисципліни, через які більшість бюджетних злочинів кваліфікуються як адміністративні правопорушення або дисциплінарні проступки.

Так, відповідно до результатів ревізій Держфінінспекції господарської діяльності МО України протягом 2011-2012 рр. на посадових осіб складено 200 протоколів про адміністративні правопорушення за ст. 164-2 КУпАП, направлено до суду 3 протоколи у зв’язку з порушенням законодавства про бюджетну систему (ст. 164-12 КУпАП) та 10 протоколів у зв’язку із порушенням законодавства про державні закупівлі (ст. 164-14 КУпАП) [81].

За аналогічний проміжок часу військовою прокуратурою України обліковано лише 35 злочинів, пов’язаних із незаконним використанням бюджетних коштів у ЗС України [76; 77; 78].

Наслідки вчинення злочинів, пов’язаних із незаконним використанням бюджетних коштів у ЗС України можна умовно поділити на економічні, воєнно-політичні, соціальні та морально-психологічні.

Економічні наслідки явища незаконного використання бюджетних коштів полягають у невиконанні МО України показників бюджету. У загальнодержавному масштабі це тягне за собою більш глобальні наслідки, а саме: руйнацію бюджетного процесу в Україні, невиконання його прибуткової та видаткової частин. Як зазначає В. В. Пивоваров, бюджетний процес представляє собою законодавчо регламентований порядок складання, розгляду, затвердження бюджету, виконання, контролю та звітів за його виконанням. Державному бюджету належить центральне місце в системі державних фінансів. Він охоплює всі сфери економічної діяльності держави [104, с. 20].

Викладені концептуальні положення за нинішніх реалій фактично означають таке. В умовах проведення АТО відбувається переорієнтація економіки і бюджетного процесу на першочергове фінансування потреб національної оборони. Враховуючи частку бюджетних асигнувань, виділених у 2015 р. на потреби МО України (2,6 % ВВП), можна говорити, що явище незаконного використання бюджетних коштів у ЗС України загрожує фінансовій системі та економічній безпеці держави [98]. Разом із тим підрахувати хоча б приблизні розміри матеріальної шкоди від злочинів, пов’язаних із незаконним використанням бюджетних коштів у ЗС України, досить складно. Спеціальних досліджень, присвячених цьому питанню, поки що не проводилось. У літературі висловлюється лише обережне припущення, що розміри матеріальної шкоди значно перевищують витрати на запобігання бюджетним злочинам [30, с. 7]. За оцінками експерта з особливих питань НАТО А. Кенді, близько 30 % оборонного бюджету зникає у кишенях корупціонерів [1]. Виходячи із середньостатистичного бюджету МО України за останні роки (13-15 млрд грн), сума прямої матеріальної шкоди може сягати 4,3-5,0 млрд грн. Збільшення бюджетних видатків у 2015 р. (понад 44 млрд грн) відповідно підвищує приблизний обсяг матеріальної шкоди майже у три рази. При цьому пряма матеріальна шкода включає як понадкошторисні видатки із грошових фондів бюджету МО України, так і недоотримані надходження до них. Непряма шкода охоплює бюджетні витрати на утримання апарату та забезпечення діяльності контролюючих і правоохоронних органів, що здійснюють протидію порушенням фінансово- бюджетної дисципліни й злочинним посяганням у воєнній сфері.

Аналіз матеріалів ревізій Держфінінспекції господарської діяльності розпорядників бюджетних коштів ЗС України показав, що протягом лише 2010-2012 рр. за окремими напрямами діяльності МО України установлено фактів неефективного управління активами, а також фінансових порушень на загальну суму 1,3 млрд грн, у тому числі таких, що призвели до збитків, на суму понад 200 млн грн. До типових порушень фінансово-бюджетної дисципліни, відображених в актах ревізій Державної фінансової інспекції України, належать такі:

- недотримання квартирно-експлуатаційними органами чинного законодавства при відчуженні, безоплатній передачі органам місцевого самоврядування та приватним структурам нерухомого майна на загальну суму 4,2 млн грн;

- втрата бюджетних коштів у розмірі 21 млн грн при поточному обслуговуванні зруйнованих об’єктів нерухомості;

- необґрунтоване включення суми ПДВ при формуванні вартості харчування особового складу ЗС України, що призвело до втрат бюджету у розмірі 2,9 млн грн;

- завищення вартості житла на 7,5 млн грн під час його централізованої закупівлі для військовослужбовців;

- порушення порядку тендерних закупівель із відхиленням найбільш

економічно вигідних пропозицій, що призвело до збитків на 1,9 млн грн;

- завдання Державному бюджету України збитків на суму у 40 млн грн шляхом неефективного управління казенними підприємствами МО України;

- незаконне взяття квартирно-експлуатаційними відділами зобов’язань з оплати комунальних послуг на суму у розмірі 33,5 млн грн [81];

- здійснення видатків на комунальні послуги та енергоносії, спожиті суб’єктами господарювання, які надавали послуги з харчування, на загальну суму понад 18,1 млн грн;

- завищення генпідрядниками обсягів та вартості виконаних ремонтно- будівельних робіт на загальну суму понад 3,7 млн грн [148].

Тісно пов’язаними з економічними наслідками є воєнно-політичні. Переш за все вони полягають у підриві обороноздатності держави перед зовнішньою збройною агресією з боку потенційних противників. Тривале фінансування ЗС України на межі 60-65 % від мінімально необхідних потреб та супутнє цьому розкрадання близько третьої частини від цих обсягів коштів фактично призвело до руйнації армії та зниження її боєздатності до критичної межі, що поставило під загрозу національну безпеку й територіальну цілісність України. Поряд із цим страждає міжнародний імідж України як держави, що допустила системну руйнацію ЗС, мала стратегічно недосконалу воєнну доктрину, не займалася на належному рівні бойовою підготовкою особового складу, суттєво втратила кадровий потенціал професійних військових і, як результат, виявилася не готовою до захисту територіальної цілісності від зовнішньої агресії з боку РФ.

«Ціна» незаконного використання бюджетних коштів у ЗС України не обмежується матеріальною шкодою і воєнно-політичними наслідками. Слід виділити й соціальну складову. Соціальні наслідки незаконного використання бюджетних коштів полягають у зниженні соціального статусу офіцера і престижу професії військового як такої. Постійний брак бюджетних асигнувань та їх системне розкрадання з боку службових осіб військового відомства негативно позначаються на проведенні реформи із переходу на контрактну форму несення служби, переозброєнні армії, тиловому забезпеченні військ, вирішенні житлових проблем сімей військовослужбовців, грошовому забезпеченні особового складу, соціальних виплатах для військових пенсіонерів. Матеріально-житлові проблеми кадрових військових у купі із низьким соціальним статусом руйнують їх сім’ї, сприяють моральній деградації та дезадаптації певної частини із них, знижують конкурентоспроможність на ринку праці після звільнення у запас.

Морально-психологічні наслідки поширення явища незаконного використання бюджетних коштів проявляються у професійному військовому середовищі та у суспільстві загалом. У професійному військовому середовищі відбувається погіршення морально-психологічного стану і підрив бойового духу військових командирів і начальників. У суспільстві морально- психологічні наслідки відбиваються у формуванні стереотипу військових чиновників-корупціонерів.

У професійному військовому середовищі стало нормою використання займаної посади для збагачення шляхом розкрадання бюджетних коштів. Певною частиною офіцерів підтримуються злочинні традиції корупційного просування по службі, отримання військових звань за грошову винагороду, підкупу вищестоящого начальства, так званої кругової поруки і прикриття керівниками злочинної діяльності підлеглих за фіксований відсоток від злочинних доходів тощо. Все це формує у військових службових осіб психологію казнокрадства та відповідну їй установку на збагачення за рахунок незаконного використання бюджетних коштів.

Поряд із цим морально-психологічна шкода від незаконного використання бюджетних коштів полягає у тривалих поневіряннях і стражданнях чесних кадрових військових та членів їх сімей, пов’язаних із постійним проживанням на межі бідності чи за нею, відсутністю постійного житла та невлаштованим побутом, обмеженими стартовими можливостями дітей військовослужбовців, незадоволенням елементарних потреб у повноцінному харчуванні, лікуванні та відпочинку.

Для повноти надання кримінологічної характеристики досліджуваного явища недостатньо лише аналізу його кількісно-якісних показників. Необхідно вивчити особу злочинця-військовослужбовця, що вчиняє злочини, пов’язані із незаконним використанням бюджетних коштів у ЗС України.

1.3

<< | >>
Источник: ОЛІЙНИК ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ. ЗАПОБІГАННЯ НЕЗАКОННОМУ ВИКОРИСТАННЮ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ У ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. ХАРКІВ - 2015. 2015

Скачать оригинал источника

Еще по теме Аналіз основних кількісно-якісних показників незаконного використання бюджетних коштів у Збройних Силах України:

  1. Аналіз основних кількісно-якісних показників незаконного використання бюджетних коштів у Збройних Силах України