<<
>>

2.1. Загальна характеристика економічної теорії, її перші школи

Економічна теорія вивчає економіку в цілому, те, як вона функціонує, економічні процеси і явища на різних рівнях.

Вона є однією з найдавніших наук, що залучала увагу вчених і всіх освічених людей. Так у минулому столітті А.С. Пушкін, якому цар Микола I доручив продумати принципи виховання молоді, насамперед висловився проти домашньої освіти, а серед обов'язкових до вивчення наук назвав політичну економію.

І сьогодні інтерес освітніх людей до економічної теорії не згасає. Видний американський учений П. Самуельсон назвав її «королевою наук», а творці пролетарської політекономії вважали її «анатомією людського суспільства».

П. Самуельсон

І дійсно, як немає гарного лікаря без знання анатомії, так немає гарного економіста, комерсанта, підприємця без знання основ економічної теорії. П. Самуельсон у відомій усьому світу книзі «Економікс» писав, що людина, котра систематично не вивчала економічну теорію, подібна глухому, що намагається дати свою оцінку музичному добутку.

Джерела економічної науки: найперші висловлення про економіку й економічні явища можна знайти у вченнях мислителів стародавнього світу. Найбільш відомі сьогодні погляди давньогрецьких мислителів (Ксенофонта – 430–354 р. до н.е.; Платона – 427–347 р. до н.е.; Аристотеля – 384–322 р. до н.е.), які створили теоретично вихідні пункти сучасної економічної науки.

Наприклад, ідея про корисність як основу цінності господарських благ, про правильний обмін господарських благ як обмін еквівалентів й ін. В умовах рабовласництва фізична праця вважалася невартою для вільного громадянина, тому продукт вони вимірювали тільки корисністю, а не працею.

Платон

Економічна думка Давнього Рима (Варрон – 116–27 р. до н.е.; Катон Старший – 234–149 р. до н.е.; Пліній – 24–79 р. н.е.; Сенека – 4–65 р. н.е.) була свого роду продовженням економічної думки Давньої Греції. Тут ми також зустрічаємо обґрунтування необхідності рабства, але у висловленнях римських мислителів знаходять своє відбиття занепад і розкладання рабовласницького ладу. Так, Сенека стверджував, що за природою всі люди рівні. Він писав: «Вони раби. Але вони люди».

Сенека

Сенека засуджував рабство, виступав проти лихварства, хоча сам через вільновідпущеників займався лихварством і був дуже багатий. Ідеї Сенеки вплинули на християнство.

Християнство принесло із собою докорінний переворот в загальному погляді на господарську діяльність. Воно оголосило найпростішу працю необхідною й святою справою. Апостол Павло заповів: «Якщо хтось не хоче працювати, той і не їстиме». Принцип справедливої ціни, соціальної, а не індивідуальної оцінки продуктів і багато інших економічних проблем викладені в тому чи іншому ступені в християнському вченні. Але це ще не було систематизоване вчення про економіку.

Як наука, тобто систематизоване знання про сутність, цілі і завдання економічної системи, економічна теорія виникла в XVI–XVII ст. Це період становлення капіталізму, зародження мануфактури, поглиблення суспільного поділу праці, розширення ринків, інтенсифікації грошового обігу.

На ці процеси економічна наука відгукнулася появою меркантилізму – першої школи, що характеризує розвиток економічної теорії (політичної економії).

Сутність вчення меркантилістів зводиться до визначення джерел походження багатства (і в цьому їхня заслуга, вони вперше про їх заговорили), але трактували вони це питання односторонньо, тому що джерело багатства вони виводили зі сфери обігу, а саме багатство ототожнювали із грішми, звідси й назва «меркантильний» - грошовий.

Ідейно близькою до меркантилізму є політика протекціонізму, спрямована на захист, огородження національної економіки від конкуренції з боку інших держав шляхом введення митних бар'єрів, обмежень проникнення в країну товарів і капіталів.

Найбільш відомими представниками меркантилізму були Томас Ман (1571 - 1641), Антуан Монкрет’єн де Ваттевіль (1575 - 1621), Девід Юм (1711-1776) . Д. Юм

Особливу популярність серед меркантилістів мали Томас Ман й Антуан Монкрет’єн де Ваттевіль. Томас Ман – англійський економіст, що став купцем і нажив солідний статок, передав свій досвід у двох невеликих творах: «Міркування про торгівлю в Англії з Ост-Індією» й «Багатство Англії в зовнішній торгівлі, або Баланс нашої зовнішньої торгівлі як результат нашого багатства». У той час торгівля й обіг грошей грали настільки велику роль, що слова «торгівля» й «економіка» вважалися майже однозначними. Ман головним видом капіталу вважає торгівельний капітал, багатство ототожнював із грошовою формою, а шляхом збагачення визнає торгівлю, у якій вивіз товарів переважає над ввезенням, що приносить багатство.

Антуан Монкрет’єн – поет, заколотник, дуелянт, прожив бурхливе, повне пригод життя, подібно героям книги А. Дюма «Три мушкетери», був засуджений як державний злочинець, по вироку суду його труп був спалений, а попіл розвіяний по вітру. Але в історію він увійшов як яскравий представник меркантилізму у Франції, який обезсмертив своє ім'я тим, що ввів у науковий оборот термін «політична економія». З виходом у світ його книги «Трактат з політичної економії» (1615) економічна теорія більше 300 років розвивалася й дотепер розвивається як політична економія. Перша частина даного терміну походить від слова «політейя», що означає державний устрій. Отже, політекономія дослівно перекладається як закони господарювання в рамках держави (не в окремому рабовласницькому або міському господарстві, як в Аристотеля, а саме в державі в цілому).

Зовнішня торгівля, на думку Монкрет’єна, є джерелом прибутку, «головною метою різних ремесел» і кращим способом набуття могутності державою. Монкрет’єн бачив різницю між грошима й багатством, добробутом. «Не достаток золота й срібла... робить державу багатою, - писав він, - але наявність предметів, необхідних для життя й для одягу...» Він був супротивником розкоші, що, за його словами, «несе для держави чуму й фатальне руйнування».

Першим проявом російського меркантилізму можна вважати погляди А.Л. Ордин-Нащокина й И. Т. Посошкова. В. Петті

Вчення Вільяма Петті (1623–1686) є як би перехідним від меркантилізму до класичної (справжньої) науки – політичної економії. Його роботи - «Трактати про податки й збори» (1662), «Політична арифметика» (1676), «Дещо про гроші» (1682) і ін.

Остання робота оцінена Ф. Енгельсом як шедевр політичної економії. Заслуга В. Петті в тому, що він вперше оголосив джерелом багатства працю й землю. Відомий його вислів: «Праця є батько й активніший принцип багатства, а земля - його мати».

Інший напрямок у розвитку політичної економії був представлений фізіократами, які з'явилися виразниками інтересів великих землевласників. Головним представником і засновником цього напрямку був Франсуа Кене (1694–1774). Він був придворним лікарем Людовика XV. В 52 роки після наукових праць по медицині Ф. Кене написав головну свою працю з політичної економії «Економічні таблиці» (1758), де була зроблена геніальна спроба аналізу суспільного відтворення з позиції встановлення певних балансових пропорцій між натуральним і вартісним елементами суспільного продукту.

Ф. Кене

Ф. Кене спростував вчення меркантилістів про те, що обмін створює багатство: джерелом багатства він оголосив працю в сільському господарстві.

<< | >>
Источник: О.О. Фунтікова, Г.М. Кульнєва, Н.О. Афендікова, В.В. Круглікова, О.М. Бебко.. Економічна теорія (адаптивний курс): Конспект лекцій / О.О. Фунтікова, Г.М. Кульнєва, Н.О. Афендікова, В.В. Круглікова, О.М. Бебко. – Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”. –2006. – 125 с.. 2006

Еще по теме 2.1. Загальна характеристика економічної теорії, її перші школи:

  1. 6. Загальна характеристика економічної думки епохи доринкової економіки.
  2. 11. Загальна характеристика економічної думки західноєвропейського середньовіччя. Характеристика історичних джерел: “Салічна правда” та “Капітулярій про вілли”.
  3. 85.Загальна характеристика економічної політики меркантилізму та її значення.
  4. Виникнення і розвиток марксистської економічної теорії.
  5. Концепції історичної школи (неокласичної школи економічної теорії).
  6. 36. Охар-йте фізіократизм: передумови виникнення, суть та внесок в розвиток економічної теорії. «Економічна таблиця» Ф. Кене.
  7. 49. Охар-йте риси становлення ринкового госп-ва в США та виникнення (становлення) нових форм господарювання. Роль ліберальної економічної теорії Г.Ч. Кері в розвитку капіталістичних відносин у країні.
  8. 64. Охар-йте внесок А. Маршалла в економічну науку та вплив його праць на формування сучасної економічної теорії.
  9. 73. Охар-йте внесок представників української економічної думки (Туган-Барановський, Слуцький, Подолинський) в розвиток економічної теорії (кХІХ – п ХХ ст)
  10. 36. Охарактеризуйте фізіократизм: передумови виникнення, суть та внесок в розвиток економічної теорії. «Економічна таблиця» Ф. Кене.
- Бизнес-планирование - Бюджетна система України - Бюджетная система России - ВЭД Р. Беларусь - ВЭД России - Государственное регулирование экономики в зарубежных странах - Государственное регулирование экономики в России - Державне регулювання економіки в Україні - ЗЕД України - Инвестиции - Инновации - Институциональная экономика - Информационные технологии в экономике - История экономики - Контроль и ревизия - Лизинг - Логистика - Макроэкономика - Микроэкономика - Мировая экономика - Муніципальне та державне управління в Україні - Налоги РФ - Общие вопросы экономики - Организация производства - Отраслевая экономика - Оценочная деятельность - Податки України - Политэкономия - Теория и история экономических учений - Философия экономики - Ценообразование - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика предприятия - Экономика природопользования - Экономика труда -