<<
>>

10.Процедуривиявленняпомилок і шахрайства.

Викривлення в фінансових звітах можуть бути викликані шахрайством або помилкою. Термін "помилка" означає ненавмисне викривлення в фінансовій звітності, включаючи пропуск суми або розкриття, наприклад: - Помилку при збиранні та обробці даних, на основі яких готуються звіти.
- Невірне облікове твердження, зроблене внаслідок пропуску або невірної інтерпретації фактів. - Помилку в застосуванні облікових принципів щодо вимірювання, визнання, класифікації, подання або розкриття. Термін "шахрайство" означає навмисні дії однієї особи або декількох осіб серед управлінського та найвищого управлінською персоналу, найманих працівників або третьої сторони, при яких застосовується омана для отримання нечесної або незаконної переваги. Хоча шахрайство є широким юридичним поняттям, для цілей даного МСА аудитора стосується шахрайство, що спричиняє суттєві викривлення у фінансових звітах. Аудитори не визначають юридично, чи шахрайство дійсно було. Для аудитора важливі два типи навмисних викривлень: викривлення, що є результатом незаконного привласнення активів, що є результатом неправдивої фінансової звітності. Неправдива фінансова інформація базується на навмисних викривленнях, включаючи пропуск сум або розкриття в фінансових звітах, з метою введення в оману користувачів. Складання неправдивих фінансових звітів може досягатись за допомогою: - Маніпуляції, фальсифікації (включаючи підробки) або внесення змін до облікових записів чи первинних документів, на основі яких готуються фінансові звіти. - Невірне подання або навмисний пропуск в фінансових звітах подій, операцій або іншої важливої інформації. - Навмисне неправильне застосування облікових принципів щодо сум, класифікації, способу подання або розкриття. При виявленні обману та помилок аудитор може застосовувати (при перевірці) різноманітні процедури. Це в першу чергу залежить від тематики перевірки.
При перевірці стану необоротних активів перевіряють: стан об'єкта; відповідність вартості об'єкта; порядок дооцінки та уцінки об'єкта; порядок нарахування амортизації; правильність списання об'єкта з балансу; законність обліку об'єкта в даній ситуації. Аналогічно перевіряється і група запасів. Для дослідження стану обліку по даним групам можна застосовувати і інші процедури:- візуальний огляд об'єкта;- виявлення наявності записів по рахунку, на якому обліковується об'єкт;- своєчасність оцінки (уцінки) об'єкта;- правильність застосування методів нарахування амортизації;- виявлення можливого переміщення об'єкта з однієї облікової групи в іншу. При виявленні записів "червоним сторно" установлюють причину їх виникнення. Іноді такі записи можуть виникати, коли передчасно оприбутковується приріст (при його відсутності) по групі тварин. В такому випадку ретельно перевіряють відомості зважування, а також встановлюють наявність тварин. При перевірці стану дебіторської заборгованості встановлюють: час виникнення заборгованості; реальність суми; приналежність заборгованості; можливість пред'явлення претензій та позовних заяв. Для цілей контролю активів можуть застосовуватися методи перевірки: порівняння;- зустрічна перевірка;- взаємна перевірка;- математичне моделювання;- нормативна перевірка. При перевірці операцій пов'язаних з пасивними рахунками також застосовують аналогічну методику.
<< | >>
Источник: Шпаргалки.com. Відповіді на екзамен з Аудиту. 2016

Еще по теме 10.Процедуривиявленняпомилок і шахрайства.:

  1. 10.Процедуривиявленняпомилок і шахрайства.